МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ТА КРУГЛИЙ СТІЛ В УМАНІ

59

Перспективи вирощування кісточкових культур обговорили учасники VI Міжнародної науково-практичної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту. Кісточкові» яка відбулась 18.06.2021у м.Умань

Захід об’єднав фахівців садівничої галузі з різних куточків України та з Європи. Конференція зібрала 230 учасників, у тому числі 40 спікерів, майже півсотні партнерів, котрі презентували найновіші досягнення, що стосуються технологій вирощування, зберігання, упаковки, переробки кісточкових культур – черешні, вишні, персика, абрикос, сливи і т.д. Конференція відбулася з дотриманням усіх санітарно-епідеміологічних норм.

Вітальним словом конференцію відкрили організатори – Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК, засновниці медіагрупи «Технології та Інновації». Присутніх привітав  Олександр МАТВІЄЦЬ, голова Асоціації «Укрсадпром» – Головного галузевого партнера конференції.

Із вітальним словом виступили:

  • Оксана ГОРДІЙ, співвласниця ТОВ «Уманська фруктова компанія», Головного Ділового партнера та партнера бізнестуру.
  • Іван МОСТОВ’ЯК, перший проректор  Уманського національного університету садівництва, Головного Наукового партнера конференції, у своєму привітанні зазначив: Я радий вітати всіх вас на священній для садівників землі. Адже саме в Умані функціонує найстаріший навчальний заклад аграрного спрямування – Уманський національний університет садівництва. Садівники – найстаріша професія. Тому бажаю всім успіхів у розвитку галузі!

Надзвичайно цікавим та інформативним для садівників стало проведення  круглого столу на тему «Садівничий сезон – 2021: очікування і реальність. Проблеми галузі та шляхи їх вирішення», яке відбулося за підтримки Асоціації «Укрсадпром».

Модерував круглий стіл Олександр МАТВІЄЦЬ, голова Асоціації «Укрсадпром».

Учасниками круглого столу стали:

  • Борис МАЗУР (Національний університет біоресурсів та прородокористування);
  • Олександр ЯРЕЩЕНКО (Інститут садівництва НААН),
  • Олександр КОЛОТУЦЬКИЙ (ФГ «Перлина Надросся»Вінницька область),
  • Євген АНОСОВ (ФГ «Перспектива» Донецька область),
  • Сергій ОЛЬШАНСЬКИЙ (Famberry Запорізька область),
  • Євгеній РОЗСОХА (Дослідне господарство Бахмутської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва НААН України, Донецька область),
  • Сергій ОСТАПЕЦЬ («Сади Донбасу», Донецька область),
  • Михайло ФЕДИНЕЦЬ (ФГ «Надія сад», Закарпатська область).

Фахівці обговорили важливі й болючі питання, які стосувалися  проблем садівничої галузі України, намітили можливі шляхи їх розв`язання. Основна тема круглого столу була визначена так: «Що таке сучасний кісточковий сад і чи реально закладати такі сади в Україні, щоб вони були рентабельними?»

Олександр МАТВІЄЦЬ: Головне питання, на яке ми сьогодні повинні дати відповідь, – що таке сучасний кісточковий сад? Чи готові ми закладати кісточкові сади, використовуючи ліцензійні сорти? Чи можемо ми нині офіційно вирощувати підщепи і сорти кісточкових культур та отримувати експортно орієнтовану продукцію?

Упродовж обговорення фахівці висловлювали міркування щодо того, як зробити галузь технологічною, експортно орієнтованою, щоб вона приносила прибуток. Також обговорили питання відсутності якісного садивного матеріалу.

Олександр ЯРЕЩЕНКО: З точки зору науки, звісно, це можливо – але для цього необхідно чітке дотримання правил і прав. Особливо – прав інтелектуальної власності. Наразі ж маємо ситуацію, коли жоден український розсадник не має прав на розмноження сучасних підщеп кісточкових культур.  І тут нам є над чим працювати.

Євгеній РОЗСОХА: Погоджусь з попереднім виступаючим: проблема ця дуже ємка. Ми знаємо це на практиці, адже займаємось вирощуванням саджанців на сучасних підщепах вже 12 років. На жаль, у держави нема системного підходу до вирішення цієї проблеми, хіба що окремі позитивні епізоди, виписані є європейських положень – але це якісь уривки. І тут Асоціації, її фахівцям, які працюють над законодавчою базою, є над чим попрацювати.

Ремарка О.Г.Матвійця: Члени Асоціації, зокрема вчені Уманського національного університету працюють в групі фахівців, над Концепцією розвитку розсадництва в Україні до 2025 року. Суть концепції проста – адаптувати наше законодавство до європейських норм. Концепція є на нашому сайті, і всі дотичні до проблеми запрошуються до її обговорення.

Сергій ОЛЬШАНСЬКИЙ Додам, що майже всі все знають про розмноження кісточкових, окрім кизилу. Кизилом займається Світлана Клименко, доктор біологічних наук, Національний ботанічний сад ім. Гришка. А я в неї вчусь – в нас найбільший розплідник, і через рік-два матимемо свій садивний матеріал, сертифікований. Кизил – наразі не надто популярна, але дуже перспективна ягода.

Михайло ФЕДИНЕЦЬ: Як практикуючий садівник, відмічу одну глобальну нашу проблему – відсутність планового підходу. Нині чимало підприємців аграрної галузі діють просто за ситуацією, почувши, що є попит на ту чи іншу культуру, починають її культивувати – без ґрунтовного вивчення природно – кліматичних умов, без довгострокового плану. Які б запобігали таким явищам, як перевиробництво, нездорова конкуренція, натомість сприяли б розвитку альтернативних культур (зокрема, таких, як обліпиха, кизил тощо, в перспективі, в умовах явного потепління клімату, вже актуальна для деяких регіонів і хурма, з якої ми цього року заклали 5 тисяч сіянців).

Жваве обговорення викликало обговорення податкової політики, зокрема, обсягів податків, які збираються з садівничих господарств, та перспективи поповнення місцевих бюджетів від галузі, за умов, коли держава, в свою чергу, в повній мірі зрозуміє потреби садоводів взагалі, і галузі розсадництва зокрема. 

Олександр КОЛОТУЦЬКИЙ: Картина аграрного бізнесу на Вінничині зараз така: на жаль, це переважно великомасштабні посіви зернових та технічних культур, які приносять великі прибутки своїм власникам, але доволі слабо сприяють забезпеченню робочими місцям, що так актуально в сільських громадах, де нема великих виробничих підприємств. Особливо гостро стоїть проблема безробіття серед жінок, які вимушені їхати на заробітки, а це – руйнація родин. І саме садівництво в цьому регіоні могло б стати «рятівним кругом», яке б сприяло зайнятості сільського населення у себе вдома, а громади б мали поступлення до бюджетів.

Олександр ЯРЕЩЕНКО розповів про функції Державного центру сертифікації, яка дозволяє залучати до процесу й приватні структури до сертифікації садивного матеріалу, та пояснив, в чому наразі залишається монопольна роль держави в цьому процесі. Озвучена офіційна позиція Інституту, яка зводиться до того, аби йти на зустріч садівникам, і сорти, що втратили патентний захист, зможуть вирощуватись в Україні, будучи без бюрократичних процедур занесеними в Реєстр.

Сергій ОСТАПЕЦЬ:  Є обнадійливі новини – Україна вже практично повністю забезпечує себе багатьма видами фруктів та ягід, які ще нещодавно були представлені на ринку виключно імпортом, та й сама виходить з цією продукцією на зовнішній ринок. Ситуація кардинально змінилася  протягом останніх п’яти років, і має тенденцію до подальшого розвитку. Ситуація була б значно кращою, якби до садоводів підходили так само лояльно з точки зору податкової політики (зокрема, стосовно сплати та повернення ПДВ), як до потужних виробників зернових.

 Євген АНОСОВ: Після кількох років вирощування насаджень з імпортних саджанців отримали  негативний досвід – виродження рослин, причому явище це поширене і при цьому причини його не вивчені. Відтак, зрозуміли, що сади потрібно вирощувати з власного садивного матеріалу, що тепер і практикуємо. І якби були вирішені проблеми з сертифікацією, то й процес йшов би значно легше.

Михайло ФЕДИНЕЦЬ: Щодо гострих кутів та перспектив садівничої галузі: Садівництво – дуже складна галузь. Починати дуже легко, а рухатися вперед важко. Раніше було таке поняття, як планування сільського господарства. Сьогодні ж воно відсутнє. Люди кидаються в садівництво, але не вивчають для цього ключові питання галузі. А це потрібно робити, насамперед, початківцям, адже через кліматичні зміни у сільському господарстві з’являється багато нових проблем. Починаючи вирощувати будь-яку культуру, потрібно спершу детально вивчити цю справу.