САД ІЗ ДОНБАСУ РОЗКВІТНЕ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ

544

Донбас – великий простір, на теренах якого чимало підприємств, пов’язаних із садівництвом. Зараз деякі його території підконтрольні українській владі, частина тимчасово захоплена російськими окупантами, а на певних територіях точаться бойові дії…

Щоб трохи прояснити ситуацію, в якій опинилися садівничі господарства, редакція зв’язалася телефоном з керівником Бахмутського розсадника – Євгеном Васильовичем Розсохою.

  • Добрий день! Пане Євгене, Бахмутський садовий розсадник має достатньо довгу історію – з кінця 40-х років минулого століття. Але, мабуть, 2022 рік – особливий….?

Євген Россоха: Добрий день! Саме так… На превеликий жаль, під час російської агресії ми були вимушені зупинити цикл вирощування саджанців, бо загроза життю працівників збільшилася настільки, що довелося залишати територію не лише підприємства, а й міста. Але ж життя не зупиняється і має продовжуватися, тому ми прийняли рішення відновити свою практичну розсадницьку діяльність на теренах Тернопільської області. 

Нам вдалося досягти домовленості з фермерським господарством “Гадз” про оренду 100 гектарів землі. І відповідно, перенесення насаджень та полів формування у Бучацький район.

  • На якому етапі зараз цей процес? 

Євген Россоха: Наразі ми закінчили перереєстрацію підприємства, проводимо акредитацію в карантинній та інших службах. Загалом, займаємося практичними справами, які важливі для роботи промислового розсадника в нових умовах. 

Однак, незважаючи на всі ці складнощі, цього року нам вдалося ввести до реєстру 10 найбільш популярних сортів яблунь, черешні, вишні, сливи та підщепи для кісточкових, які мають полегшити життя садівників у використанні цих популярних сортів.

  • Як виникла ідея переміщенні практично через усю Україну, особливо, враховуючи військовий стан? 

Євген Россоха:  Ідея переїзду була висунута Олександром Григоровичем Матвійцем, головою Асоціації “Укрсадпром”. Саме він запропонував такий варіант розвитку подій та попередньо домовився із керівництвом цього великого фермерського господарства. 

А ми на той момент, я сказав би, були нокаутовані, у нас опустилися руки, ми буквально плакали і не знали, що робити далі. А Олександр Григорович сказав: «Досить страждати, поїхали, будемо робити справу!». І ми порадилися і вирішили переїхати…

  • І, зрозуміло, що на новому місці просто не буває, виникають нові проблеми….

Євген Россоха: Тут багато залежить від людських стосунків, а нас прийняли дуже тепло. Так приємно від привітного та щирого ставлення фахівців фермерського господарства “Гадз”! У всьому відчувалася і продовжує відчуватися доброзичливість. 

Особливу увагу приділив нашому розміщенню і адаптації на новому місці керівник господарства, Голова Наглядової Ради Асоціації Укрсадпром Петро Гадз, він і по-людськи нас підтримав і зайняв державницьку позицію: До українських садів мають надходити українські саджанці!  І тому він зацікавлений, щоб робота нашого розсадника не переривалася.

Треба відзначити, що й державна перереєстрація також пройшла досить комфортно. Центр надання адміністративних послуг у Бучачі, карантинна служба Тернопільської області, Всеукраїнський центр сертифікації садивного матеріалу у Києві –  всюди нам йшли назустріч, допомагали. Тож, жодних проблем не було, все пройшло досить просто, згідно регламенту.

На поточний момент нам залишилося отримати ще спеціальне водокористування. Що стосується садивного матеріалу, то частину насаджень ми вже перемістили до Бучача. Сюди ж вивезли найнеобхіднішу і найсучаснішу частину своєї техніки, необхідну для того, щоб продовжувати виробництво садивного матеріалу.

  • Наскільки складно було в умовах військових дій вивозити техніку та садивний матеріал?

Євген Россоха: Це було не просто і додало в наше життя несподіваних барв та нервових переживань. По-перше, саме перевезення вийшло дуже витратним. Ми мали свій великовантажний автомобіль, який міг би виконати цю роботу, але він був розбитий ворогами. Тому нам довелося наймати чужий транспорт, а тарифи, це ж не секрет, зараз різко зросли….

По-друге, вантажити наше майно довелося в той час, коли було чутно вибухи та «хлопки». Доводилося шукати моменти затишшя, щоб здійснити завантаження саджанців, техніки, контейнерів та всього іншого, що необхідно у виробництві.

  • Розумію, як вам було нелегко за таких обставин. А яка доля спіткала трудовий колектив Бахмутського розсадника?

Євген Россоха: З персоналом все виявилося значно складніше. За довгі роки роботи розсадника, у нас склалася дуже кваліфікована команда спеціалістів. Люди, які пропрацювали з нами 15-20, а то й 30-ть років. Це стосується не лише фахівців, а й робітників теж. Спільними зусиллями ми досягли того, що підприємство посідало перші позиції серед великих українських виробників сучасного садивного матеріалу. 

Як я зараз розумію, ми трохи затягнули з евакуацією підприємства. Думали, що все досить швидко заспокоїться й увійде у колишні межі. Але, на жаль, ми помилилися. Люди почали дещо раніше виїжджати, аніж ми ухвалили рішення про евакуацію господарства, тому велика кількість людей роз’їхались, і у кожного своя важка складна доля. Звичайно ж, ми з усіма підтримуємо зв’язок.

Деяка частина персоналу планує переїхати до Бучачу. Тут, у фермерському господарстві «Гадз», готові надати допомогу з поселенням людей. І з технікою також згодні допомогти.

Ми маємо величезне бажання, точніше сказати, ми плануємо, коли будуть завершені військові дії в Україні, зібратися всім разом вже тут, у Бучачі. А як складеться далі? Життя підкаже…

  • Так чи інакше історія драматична, але з оптимістичним проміжним фіналом.

Євген Россоха: Так, ця історія говорить про те, що життя зупиняється, продавлює асфальт і продовжується далі. Думаю, що саме тому знайшлися земельні площі, люди й склалися певні людські стосунки.

У нас намічено програму розвитку, і ми маємо можливість у Бучачі стартувати не з нуля, а з певного рівня. Є розуміння процесів, що відбуваються у садівництві, та того, що має виробляти розплідник для сучасних садівницьких господарств. Є досвід та певний підхід, тому втілюватимемо всі ці завдання в інших ґрунтово-кліматичних умовах.

  • Я так розумію, що реалізацію цієї програми можна вважати вашим внеском до Всеукраїнської ініціативи «Сади Перемоги»?

Євген Россоха: Звичайно, по можливості, ми приєднаємось до цієї ініціативи. А наш внесок буде в тому, що ми зможемо надати садивний матеріал для цих садів.

  • Дякую, Євгене Васильовичу, за розмову. Бажаю Вам подальших успіхів на західноукраїнській землі. Радий за Вас та ваше підприємство, за те, як привітно Вас зустріли та підтримали в Бучачі. Це демонструє необхідність і дієвість кооперації садівників, прикладом якої і є Асоціація “Укрсадпром”…  

Євген Розсоха: А ще вкотре підтверджує, що Україна – Єдина!