ЄС планує запровадити нульовий ПДВ на харчі, також і на фрукти та овочі

1674

Нульовий ПДВ для усіх продуктів харчування, також і фруктів та овочів, планують запровадити в ЄС у рамках реформи податку на додану вартість — 7 грудня 2021 року в Брюсселі було досягнуто згоди щодо тексту Директиви ЄС про ПДВ. Запровадити її планують у всіх країнах ЄС одночасно, орієнтовно в другому півріччі 2022 року.

Велику радість з цього приводу демонструють наші колеги — польські садівники. Попри те, що свіжі плоди й овочі у Польщі й до цього обкладалися ПДВ за зниженою ставкою 5%, польська садівнича галузь на майбутній прихід нульового ПДВ на свіжі плоди й овочі реагує з ентузіазмом.

Так, інформаційний портал Sad24.pl пише, що нульове ПДВ збільшить споживання фруктів і овочів серед населення та сприятиме пропагуванню здорового способу життя. Очікують у Польщі й зростання обсягів продажу фруктів і овочів з фермерських господарств та збільшення доходів від торгівлі цими видами товарів.

Нині овочі і фрукти в Польщі обкладаються ПДВ на рівні 5%. Фахівці наголошують, що для споживача плановане зниження цін на овочі і фрукти буде тим відчутнішим, чим вищою є вартість на ринку того чи іншого виду плодів. Так, якщо з ПДВ на рівні 5% роздрібна ціна яблук сягала 2,09 злотих/кг, то після запровадження нульової ставки податку вони коштуватимуть для споживача 1,99 злотих/кг.

Як же країнам Європейського Союзу вдалося досягти порозуміння щодо таких, важливих для фермерів і кінцевого споживача харчів, податкових змін?

Отже, трохи про історію питання. На засіданні Ради з економічних і фінансових питань ЄС, що відбулося в Брюсселі 7 грудня 2021 року, міністри фінансів країн-членів ЄС досягли згоди щодо тексту Директиви ЄС про ПДВ. Документ передбачає запровадження в країнах ЄС нульового ПДВ для харчових продуктів — м’яса, риби, молочних продуктів, овочів, фруктів та продуктів їхньої переробки (зокрема й деяких напоїв з умістом натурального соку понад 20%), а також зернових, борошна, хлібопродуктів та олії.

Робота над текстом Директиви у спеціальних робочих групах тривала майже чотири роки. Чи не найактивнішими її учасниками були представники різних щаблів польської влади. Із пропозиціями розширити у себе застосування знижених та нульових ставок ПДВ, також і для продуктів харчування, Польща зверталася до Єврокомісії не раз, зокрема й на робочих групах, присвячених зниженим ставкам ПДВ. Проте щораз отримувала від Єврокомісії негативні відповіді. На думку комісії, будь-яке зниження країнами-членами ЄС податку на додану вартість, навіть тимчасове, можна було робити лише після закінчення праці над Проектом директиви ЄС про ПДВ. Інакше такі дії країн були б трактовані як порушення.

У зв’язку з цим першим кроком мало стати написання нового тексту директиви, з яким би погоджувались міністерства фінансів усіх країн-членів ЄС. Це вдалося, і на засіданні 7 грудня такий текст було погоджено.

Зміна правил стосовно ПДВ у ЄС, на думку польських ініціаторів податкової новели, була необхідна, щоби забезпечити рівний доступ усіх країн-членів до знижених ставок ПДВ. Своєю чергою це дозволить країнам у ефективніший спосіб підтримувати ключові для них сектори економіки та адекватно відповідати на різноманітні кризові ситуації.

Після досягнення порозуміння щодо тексту Директиви про ПДВ у ЄС наступним кроком із запровадження податкової новели має стати рішення Європарламенту, а по тому — формальне прийняття директиви Радою ЄС. Передбачається, що остаточні рішення у ЄС будуть прийняті у першій половині 2022 року.

У Польщі на формальне затвердження директиви Радою Європи чекати не хочуть, і 7 грудня 2021 року міністр фінансів Польщі Тадеуш Костинський у листі до Комісара ЄС в справах економіки Паоло Джентілоні знову звернувся про дозвіл на тимчасове запровадження в Польщі, терміном на пів року, нульової ставки ПДВ на продукти харчування. Однією з причин є те, що у Польщі нині спостерігається висока інфляція споживчих цін, й польська влада прагне підтримати економіку без зволікань.

Нині (грудень 2021 року) ставки ПДВ у західних країнах суттєво різняться. У жодній з країн ЄС нульове ПДВ  не застосовується, натомість діють знижені ставки на певні види товарів.

Так, у Чехії, де базова ставка ПДВ становить 21%, цей податок знижено на основні продукти харчування, громадський транспорт, пресу і квитки для відвідування культурних заходів — 15%, а під час купівлі книг, ліків і товарів для здоров’я споживач сплачує 10% ПДВ.

У Польщі, де базове ПДВ 23%, за зниженим тарифом оподатковуються ліки, пасажирські перевезення, преса, ресторани й квитки на культурні заходи — 8%, на продукти та неалкогольні напої діє ПДВ 5%.

У Литві базова ставка ПДВ 21%, для книг діє 9% ПДВ, ліки і товари для здоров’я передбачають сплату 5% ПДВ.

У Франції базова ставка ПДВ 20%, проте книги, пасажирські перевезення, відвідання культурних і спортивних заходів передбачають сплату 10% ПДВ, на ліки, товари для здоров’я і основні продукти харчування діє 5,5%, на пресу — 2,1% ПДВ.

У Фінляндії базова ставка ПДВ 24%, на основні продукти харчування ставка ПДВ 14%, на книги, ліки, квитки на спортивні й культурні події — 10%.

Країни із досвідом нульового ПДВ на окремі види товарів є поза межами ЄС. Так, на продукти харчування, ліки, книги, товари для здоров’я й пресу сплачують 0% ПДВ у Великій Британії, подібний перелік товарів (з додаванням насіннєвого і садивного матеріалу, кормів для тварин) передбачає нульове ПДВ в Ірландії.

Чи потребує запровадження знижених ставок ПДВ на продукти, й передусім на свіжі фрукти й овочі, споживання яких у всьому світі є маркером здорового харчування, Україна? За роз’ясненнями ми звернулися безпосередньо до виробників плодової продукції.

Антон Рубан, співвласник ТОВ «Дельта Фрут», Вінницька обл.:

ПДВ, який стягується під час реалізації свіжих фруктів, має бути нульовим. Підставою для цього є те, що товарне виробництво плодів передбачає багато затрат без ПДВ. Передусім ідеться про велику кількість ручної праці, якої вимагає садівнича галузь — та ж таки праця персоналу на збиранні урожаю. Однак влада цього чомусь не бере до уваги, і у товарному садівництві ПДВ перетворюється на банальний податок з обігу. Нині ПДВ, яке сплачують аграрії, є різницею між сумами вхідного і вихідного ПДВ підприємства. До прикладу, вихідний ПДВ під час реалізації яблук господарством — 20% з ціни продажу. Однак наші вхідні затрати обкладаються ПДВ не повністю: дизпаливо і ЗЗР ми купуємо з ПДВ, натомість заробітна плата ПДВ не обкладається. Галузь трудомістка, і левова частина її затрат іде саме на виплату заробітної плати працівникам. Таким чином оподаткування садівництва, як галузі, виявляється незбалансованим.

Наслідком цього стає те, що ми викорчовуємо сади. Упорядкувати податки в садівництві слід було ще вчора. Раніше аграрії мали спецрежим по ПДВ, держава його скасувала, замінивши на дотації, потім скасувала й дотації, і зараз оподаткування у товарному садівництві таке, що землю під садами ліпше розкорчувати й засіяти зерном, найнявши для цього одного механізатора, який і посіє поле, і збере урожай комбайном.

Більше того: ситуація в українському садівництві критична настільки, що саме лише зниження ПДВ на реалізацію свіжих фруктів галузь уже не врятує — поточного сезону ми не можемо десертні яблука з господарства продати навіть по 4 грн/кг.

Сергій Токан, член Наглядової Ради Асоціації «Укрсадпром», директор ТОВ «Федорівське», Вінницька обл.:

Європейські садівники окрім зниженого ПДВ на реалізацію вирощеного можуть скористатися щорічними дотаціями на рівні 180–250 євро/га, натомість ми, українські садівники, сплачуємо ПДВ за загальною ставкою — 20%, і держава нам не хоче його зменшити навіть до 14%, як це зробила для аграріїв, які вирощують зернові культури.

Вважаю, що для тваринництва і садівництва, зокрема для продукції яблук, в Україні слід запровадити нульову ставку ПДВ. Чому? Бо в рамках агропідприємств садівництво в Україні є переважно соціальним проектом. От у нас у господарстві є польове рослинництво, і є садівництво, яке ми вже чотири роки дотуємо — заробляємо на кукурудзі і соняшнику, і витрачаємо зароблені гроші на садівництво, щоб зберегти робочі місця для людей, адже в кожного з працівників є родини, які треба забезпечувати. Вісім років до приходу в садівничий бізнес я займався тваринництвом, де навантаження продукції податками так само несправедливе, як і в садівництві. Як так вийшло, що зерновики, у яких на відміну від садівників, щороку є заробіток, вибили собі в держави пільгові 14% ПДВ? Натомість садівники, у яких три чверті господарств четвертий рік поспіль несуть реальні збитки, сплачують ПДВ на рівні 20%? Враження, що владі до нас байдуже.

Ще один, дуже важливий момент: коли садівники продають вирощене, то мусять сплачувати 20% ПДВ. Однак основні виробничі витрати садівничого господарства ідуть на заробітну плату працівникам. Мало того, що її поріг щороку піднімають — ми сплачуємо ще й близько 40% соціальних відрахувань на кожного працівника, так реалізуючи вирощене змушені платити ще й 20% ПДВ. Ми усе це робимо — працюємо по-білому, і щоб отримати кредит на купівлю ЗЗР та дизпалива, повинні сплатити усі податки. У нас усі працівники оформлені офіційно, продукція також продається офіційно, зі сплатою ПДВ державі. І якщо держава не зверне на нас увагу — наступного року нашому господарству доведеться розкорчувати до 30% насаджень. А це потягне за собою дуже великі наслідки — у наших селах знов буде купа безробітних.

Олександр Матвієць, голова Асоціації «Укрсадпром»: 

Асоціація ініціює зниження ставки ПДВ на продукцію садівництва з перших днів свого створення. Улітку 2018 року наші фахівці підготували усі необхідні документи й у Верховній Ради восьмого скликання було зареєстрований законопроект 8570, який, на жаль, так і не розглядався. Коли 2019 року запрацювало нове, дев’яте, скликання Верховної Ради, проєкт закону втратив чинність.

26 травня 2021 року Асоціація звернулася листом до очільника Міністерства аграрної політики та продовольства Романа Лещенка. Ми запропонували розглянути можливість зменшення навантаження податком на додану вартість для товаровиробників садівничої сфери — з 20 до 14%. Ішлося про зменшення ставки ПДВ щодо операцій з продажу (постачання) продукції галузі садівництва на митній території України з 20 до 14%.

Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про розгляд нашого листа вже 7 червня 2021 року. Наведені у відповіді міністерства аргументи говорили про таке:

Зміни, внесені у грудні 2020 року до Податкового кодексу України щодо ПДВ з операцій постачання окремих видів сільгосппродукції зменшували його ставку до 14% на види сільгосппродукції, що є товарами проміжного споживання — тобто, на сировину, яка не реалізується кінцевому споживачу. Оскільки продукція садівництва, виноградарства і ягідництва до товарів проміжного споживання не належить, а також через те, що зниження ставки ПДВ на окремі види сільгосппродукції набрало чинності лише 1 березня 2021 року, і статистика, яка би засвідчувала позитивний вплив цієї зміни на відповідну групу переробної промисловості, відсутня, Мінагрополітики, коли таку статистику отримає, розгляне дві можливості — або відновити 20% ставку ПДВ (на товари проміжного споживання), або поширити 14% ставки ПДВ на продукти переробки.

Як бачимо, у відповіді конкретно про садівничу галузь ніби і не йшлося. Адже садівники в Україні більшістю виробляють уже готову до споживання продукцію — яблуко, грушу, сливу та інші десертні фрукти у нас заведено споживати без додаткової обробки.

Може, Мінагрополітики нас тоді не зрозуміло? Однак інтерв’ю міністра Аграрної політики та продовольства Романа Лещенка виданню LB.ua, яке він дав 27 травня 2021 року, і де окрім іншого вів мову також і про зниження ПДВ для сільськогосподарської групи товарів, свідчить про протилежне.

Цитата з інтерв’ю міністра Аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка для LB.ua:
«— А для того, щоб збалансувати інфляцію і запобігати різкому зростанню цін, я підтримую ініціативу, яка діє в європейський країнах: на сільськогосподарську групу товарів, у першу чергу соціально значущі: масло, олію — необхідно знижувати ставку ПДВ. Не ставити квоти, обмеження, закривати ринки, а збалансувати вартість через знижену ставку ПДВ на сільськогосподарську продукцію до кінцевого споживача.
Журналіст: На які товари і наскільки?
— До 14% на всю групу сільгосптоварів треба знизити ПДВ, щоб стабілізувати інфляцію, яка нас очікує цього і наступного року. На частину с/г продукції в нас діє ставка 14%. Моя ціль — досягти розширення ставки 14% на всю групу с/г продукції».

На нарадах, що улітку 2021 року регулярно проходили між Мінагрополітики та групою аграрних асоціацій — під головуванням міністра Аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка та за участі першого заступника міністра Тараса Висоцького й керівників структурних підрозділів міністерства, у яких активну участь брала й асоціація «Укрсадпром», нашу пропозицію щодо зменшення ставки ПДВ для операцій з продажу продукції галузі садівництва до 14% було детально розглянуто і підтримано. Літо давно минуло, 2021 рік закінчується, проте ситуацію з ПДВ для продукції садівництва на жаль і надалі можна описати словами з байки Леоніда Глібова — «Та тільки хура й досі там».