Нещодавно Голова Асоціації “Укрсадпром” Олександр Матвієць відвідав одне з
провідних розсадницьких господарств об’єднання – ФГ “Фруктовий сад АТ”, яке
розташоване біля села Халеп’я на Київщині. Тут вирощують саджанці лохини,
суниці, малини, ожини та інших ягідних культур та рослин, які потрапляють в
господарства по всій території України, про що свідчить карта в офісі
розсадника, де прапорцями позначені кінцеві адреси вирощених саджанців.
Цей напрямок є основним для господарства і він розширюється: закінчується
облаштування модульної плівкової теплиці для вирощування розсади саджанців.
Теплиця площею 0,4 га британської фірми Haygrove з’явилася на Обухівщині
завдяки участі офіційного дилера Haygrove в Україні – компанії Ай-Ті-Лінкс Сервіс ТОВ IT-Lynx Haygrove Ukraine і за підтримки грантової програми з облаштування теплиць Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Також власники господарства розвивають і інші напрямки діяльності, зокрема,
почали активно займатися переробкою власної ягідної продукції – партія джемів
з лохини вже відправлена споживачам.
Керівниця господарства, член Наглядової ради асоціації “Укрсадпром”, випускниця НУБІП, Анна Домбровська розповіла про плани розвитку господарства, яке відоме в Україні не тільки своїми саджанцями, а й унікальним місцем розташування: Халеп’я – це один з центрів Трипільської культури, тут знаходиться єдиний в Україні і в світі Музей Вікентія Хвойки, археолога, який відкрив наприкінці ХІХ століття прадавню аграрну цивілізацію на території Наддніпрянщини. І Олександр Матвієць за рекомендацією пані Анни відвідав цей музей і познайомився з його директором – відомим письменником, лауреатом багатьох всеукраїнських конкурсів – Василем Трубаєм.
Після екскурсії залами музею відбулася цікава розмова, Голова Асоціації подарував пану Василю три номери журналу “Українські сади”, а у відповідь отримав книгу “Павутина” з підписом автора. А ще Василь Трубай розповів пану
Олександру про маловідомі широкому загалу сторінки життя і діяльності всесвітньовідомого археолога.
Виявилося, що перший етап своєї діяльності на теренах України уродженець
Чехії, Вікентій Хвойка (1850-1914), присвятив вирощуванню хмелю. Він займався
також і зерновими культурами, але головне, чим він був відомий в Київській
та сусідніх губерніях – вирощення і виведення нових сортів хмелю. Це була і
вигідна комерційна справа, зважаючи на попит броварів, які були зацікавлені у
впровадженні традицій чеського хмелярства, і науково-дослідницька діяльність.
Саме за це Хвойка отримав срібну медаль на виставці в Парижі та був обраний
членом Французької національної сільськогосподарської академії.
І випадково чи закономірно сталося так, що українська земля, на якій
працював аграрій і вчений, подарувала Хвойці і всім нам зовсім інший врожай:
тисячі років прадавньої історії наших пращурів. А дослідник був упевнений, що
трипільці це праслов’янські племена, які передали сучасним українцям аграрні
технології землеробства і скотарства, хати-мазанки, мистецтво кераміки,
обряди та звичаї…
В біографії археолога, вченого-аграрія, художника, поета, організатора музейної справи, вчителя малюнку та фехтування Вікентія Хвойки ще багато цікавого, зокрема й знаходження перших орнаментованих кісток мамутів, відкриття на Старокиївській і Замковій горах і відсторонення його від розкопок російським імперським академічним “начальством”…
І його доля і загадкова, але дуже близька Трипільська культура – це окремі
сторінки нашої історії, до яких можна долучитися, побувавши в Халеп’ї та
відвідавши Музей, і на одному з наступних заходів Асоціації, що буде
проходити на базі ФГ “Фруктовий сад АТ”, запланована така екскурсія.
І дуже важливо, що господарство на чолі з Анною Домбровською підтримує і
допомагає Музею в його історико-культурній, просвітницькій і патріотичній
діяльності, продовжуючи справу Ханенків і Терещенків, українських меценатів,
які підтримували і фінансували діяльність Вікентія Хвойки.
