Асоціація «Укрсадпром» просить державу скасувати ПДВ на фрукти та доплачувати садівничим господарствам, коли ті вимушені продавати вирощене нижче від собівартості. Інакше, застерігають, галузі загрожує колапс.
Леся Каделя, спеціально для Ukrsadprom.org
У п’ятницю 21 січня 2022 року на Закарпатті відбулося засідання наглядової ради асоціації «Укрсадпром», за підсумками якого садівники звернулися до українського уряду. Адже подорожчання енергоносіїв, добрив й препаратів для захисту саду у комплексі зі зниженням закупівельної ціни на вирощене та надмірним податковим навантаженням ставить українські садівничі господарства на межу виживання.
Суть проблеми. Світове подорожчання енергоносіїв, що відбулося у останньому кварталі 2021 року, не оминуло й Україну. Як наслідок, матеріально-технічні ресурси, необхідні садівникам для продукування товарних партій плодів, стрімко подорожчали. Так, коли ще рік назад за кіловат електроенергії для своїх фруктосховищ садівничі господарства платили близько 3 грн, то у грудні 2021 — січні 2022 року тариф зріс до 7 грн. Удвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, подорожчало пальне для самохідної техніки, ціни ж на азотні добрива узагалі сягнули небачених висот. Якщо аміачну селітру для сезону 2021 року садівники купували за ціною 7–8 тис. грн/т, нині за тонну цих, основних для виробництва, добрив вимушені викласти близько 30 тис. грн.
Ціни — і на пальне та добрива для аграріїв, і на продукти харчування, які вони виробляють, звісно диктує ринок, проте уряди цивілізованих країн, щоби підтримати своїх громадян і підприємців, запроваджують термінові антикризові заходи.
На подорожчання енергії Європейська комісія відреагувала ще в жовтні 2021 року, затвердивши відповідні рекомендації. Ідеться про комплекс заходів, які можуть застосувати країни-члени ЄС, щоби зарадити подальшому росту цін та посилити стійкість своєї економіки до майбутніх цінових потрясінь. Так, тимчасові внутрішньодержавні заходи передбачають антикризову підтримку для домогосподарств, державну підтримку для підприємців та цільове зниження податків, що має стабілізувати економіку загалом.
Зниження податкового тиску — перше, про що подбав уряд ЄС, щоби захистити населення від збідніння, а підприємців від банкрутства. У зв’язку з цим у ЄС найближчим часом заплановано запровадити нульовий ПДВ на харчі на території усіх країн-членів. Текст відповідної директиви було узгоджено ще в грудні 2021 року, й очікується, що пільги в оподаткуванні почнуть у ЄС діяти вже в другій половині 2022 року. Оскільки ПДВ на харчі в багатьох країнах ЄС й так уже давно розраховується за пільговим тарифом (так, у сусідній з нами Польщі продукти харчування, також і фрукти, оподатковуються за ставкою 5%, базова ж ставка ПДВ у країні сягає 23%), є висока ймовірність, що унаслідок податкових урядових пільг населення ЄС не зменшить споживання фруктів, а тамтешні садівники не покинуть їх вирощувати.
Про подібну підтримку виробники харчів в Україні навіть і не чули, через що нині окремі аграрні галузі стоять на межі виживання. Серед перших кандидатів на «виліт» і садівництво, з його тривалою окупністю інвестицій. Основна плодова культура в Україні — яблуня, й ціна на плоди, які вирощує більшість наших садівничих підприємств, катастрофічно впала — за оцінками самих садівників вона нині навіть не покриває собівартості вирощування яблук. Навіть побіжний аналіз ситуації в садівництві свідчить, що вона зайшла в глухий кут.
Отже, коронавірус пригальмував економічний розвиток, унаслідок цього населення збідніло. Водночас енергоносії подорожчали, й ціни за тепло в оселях стали надзвичайно високими. Через це громадяни автоматично переводять фрукти в категорію «товари для розкішного життя», віддають останні гроші за опалення й живуть «на хлібі та воді».
А що ж із садівництвом? Основним каналом реалізації свіжих фруктів в Україні сьогодні є рітейл — численні національні та регіональні мережі супермаркетів. Вони й диктують правила гри на ринку фруктів — встановлюють занижену закупівельну ціну на садовину й завдяки цьому отримують надприбуток. Та й це ще не все — королівське право «першої ночі» супермаркетів передбачає й довге, до 90–120 днів відтермінування розрахунку із фермерами за поставлений ними товар (таким чином супермаркети користуються безпроцентним товарним кредитом), а також невигідні для садівника умови доставки та повернення плодів — господарство мусить за свій рахунок винаймати транспорт не лише щоби привезти плоди у розподільчий центр торгової мережі, й щоб забрати їх звідти, у разі, якщо супермаркет не зміг реалізувати поставлене господарством. Змушують мережі платити садівників і за численні та цілком надумані маркетингові послуги.
Нарікання від фермерів, і то незалежно від їх спеціалізації — молочне тваринництво, овочівництво чи товарне садівництво, на адресу супермаркетів в Україні лунають давно і голосно. Й не дивно, адже торгова націнка подекуди перевищує третину ціни, яку за товар платить кінцевий споживач. Як наслідок споживання продукту (молока, овочів, фруктів) падає, у господарств, що їх виробляють, падає продаж виробленого, й у підсумку галузь ледве животіє. Голодними лишаються усі — і населення, що через дорожнечу не може ані яблук досхочу наїстися, ані молока напитися, і фермер, що отримує за свою роботу копійки.
Щоби упорядкувати правила гри, та зробити їх цивілізованими, у Верховній Раді ІХ скликання 8 жовтня 2021 року було зареєстровано проєкт закону 6155 «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами». Однак, як зазначають народні депутати, які працювали над його створенням, далі Комітету з питань економічного розвитку законодавча новела так і не пройшла, і навіть її першого слухання у залі парламенту ще не було.
Водночас, як вже зазначалося, ситуація у вітчизняному садівництві украй критична. Ціни на закупівлю яблук з українських садівничих господарств є рекордно низькими. До прикладу, ось як описує стан справ у садівничих підприємствах Олена Яківна Пастух з ФГ «Перлина Поділля», Вінницька область — господарство є багаторічним членом асоціації «Укрсадпром»:
— У садівництві нині склалася критична ситуація. Тариф на електроенергію для нас, як і для решти підприємств в Україні, зріс в рази. Так, якщо 2021 року ми за кіловат платили близько 3 грн, а ще 2020 року назад ціна не перевищувала 1 грн/кіловат, то сьогодні кіловат-година для нашого садівничого підприємства коштує 7 грн. Ми маємо свій холодильник для фруктів, і нині реалізуємо закладені на зберігання яблука з однією метою — щоби оплатити за електроенергію у фруктосховищі. Сьогодні думаємо як вижити, а як працюватимемо далі, як купимо добрива, ціна на які за рік зросла утричі, чи зможемо придбати засоби захисту рослин, які теж подорожчали — не зрозуміло. Ціни на всі необхідні для садівництва складники, також і на пальне, піднялися у 2–3 рази, натомість закупівельна ціна на яблука з наших господарств порівняно з цінами на врожай 2020 року упала втричі. Нині реалізуємо свою продукцію за ціною, що у 2–3 рази нижча від собівартості, — зазначає представник садівничого господарства.
Садівники працюють собі у збиток? Так. Ось як це пояснює Олена Пастух:
— Собівартість виробництва яблук — 5–6 грн/кг, заводи сьогодні приймають яблука на переробку за ціною 2 грн/кг з ПДВ — заплатити за збір плодів нам коштувало дорожче, ніж нині за них отримуємо, здавши на переробку. Однак урожай мусили зібрати, інакше, якби його лишили на зиму, продуктивність саду на щонайменше два наступних роки впала б, а в насадженнях би зріс інфекційний фон. І така ситуація не лише в нашому господарстві, а і в сусідніх.
Чи є вихід із садівничої кризи? Олена Яківна його бачить так:
— Держава має відреагувати на ситуацію в галузі, запобігши колапсу за прикладом сусідньої Польщі, де садівникам компенсували різницю між собівартістю плодів і закупівельною ціною, яку за офіційно продані плоди платить переробний завод. Та це ще не все. Оскільки садівники виробляють важливу харчову продукцію — свіжі фрукти є обов’язковим складником раціону для дітей і дорослих, держава, зважаючи, на рекордне подорожчання енергоносіїв і добрив, має нас підтримати — так само, як підтримує решту виробників харчів. Садівничі господарства мають бути включені у перелік виробництв, що платять за енергоносії фіксовану пільгову ціну.
Подібними кольорами ситуацію в садівничих господарствах змальовує й решта членів асоціації «Укрсадпром». Беручи до уваги нагальність озвучених проблем та кризовий рівень небезпеки для існування галузі в Україні, Наглядова рада асоціації «Укрсадпром» на засіданні, що відбулося 21.01.2022 року вирішила звернутися до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та всіх причетних виконавчих та законодавчих органів влади України з відкритим листом. Це рішення підтримали всі присутні члени Наглядової ради, а саме:
- Петро Іванович Гадз — Герой України, керівник ФГ «Гадз» (Тернопільська обл.);
- Василь Васильович Козак, ПП «Буковина Агросвіт» (Чернівецька обл.);
- Сергій Володимирович Остапець, ТОВ «Сади Донбасу» (Донецька обл.);
- Віктор Олександрович Дитинко, ТОВ «Долина-Агро» (Івано-Франківська обл.);
- Олена Анатолівна Нестеренко, ТОВ «Фаетон ІНК» (м. Київ);
- Євгеній Васильович Розсоха, ТОВ «Бахмутський розсадник» (Донецька обл.);
- Анна Іванівна Домбровська, ФГ «Фруктовий сад АТ» (Київська обл.);
- Іван Іванович Мостов’як, Уманський національний університет садівництва (Черкаська обл.);
- Михайло Ілліч Фединець, ФГ «Надія сад» (Закарпатська обл.).
Подаємо текст звернення:
Президенту України Зеленському В.О.
Шановний Володимире Олександровичу!
Садівнича галузь є важливою складовою агропромислового комплексу України, забезпечує тисячі робочих місць для населення сільських територій та виробляє стратегічно-важливу для здоров’я нації плодову продукцію. Однак нині в українському товарному садівництві склалася кризова ситуація: оптові ціни на реалізацію плодів з господарств є в кілька разів нижчими від собівартості їхнього вирощування, натомість енергоносії та все необхідне для виробництва фруктів подорожчало в кілька разів. Для того, щоб не допустити у вітчизняному садівництві хвилі банкрутств, просимо Державу в особі Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та всіх причетних виконавчих та законодавчих органів влади України звернути свою увагу та надати допомогу. Інакше, у разі ослаблення вітчизняного садівництва, яке спеціалізується передусім на вирощуванні яблук, ринок свіжих фруктів України заполонить вал імпорту, який не лише значно дорожче коштуватиме для кінцевого споживача, а надзвичайно негативно впливатиме на продовольчу безпеку країни.
Закриття садівничих підприємств в Україні не можна допускати і з соціальних міркувань, адже товарне виробництво плодів порівняно з іншими аграрними спеціалізаціями забезпечує найбільше робочих місць у перерахунку на гектар оброблюваних угідь, й у разі краху садівничого бізнесу «на вулиці» опиняться тисячі мешканців сільських територій, де нині й так гостро стоїть проблема безробіття. Посилення безробіття у сільській місцевості ще більше спонукатиме громадян шукати працю за кордоном.
Враховуючи вищенаведене, асоціація «Укрсадпром» просить Державу зробити кілька важливих кроків назустріч садівникам — щоби завадити колапсу садівничої галузі та підтримати її у цей критичний момент.
- Урегулювати в Україні роботу торгових мереж. Особливий наголос — на зменшення торгових націнок під час продажу фруктів супермаркетами та скорочення до 20 днів відтермінування розрахунків за поставлені у маркети фрукти.
- Запровадити нульовий ПДВ на продукцію садівництва — так само, як це протягом півроку заплановано зробити у всіх країнах ЄС.
- Дозволити садівничим господарствам оформляти цивільно-правові договори для сезонних працівників та встановити оподаткування доходів таких працівників залежно від суми фактично нарахованої їм зарплатні. Це спростить процедуру оформлення документів й залучить більшу кількість громадян до отримання додаткового легального заробітку у вільний від основного заняття час (у суботу, неділю, інші вихідні дні чи після праці на основному робочому місці), а також допоможе зібрати вирощений господарствами врожай в оптимальні терміни та без втрат. Завдяки цій новації фахівці господарства здобудуть час на виконання інших важливих виробничих завдань.
- У разі, якщо закупівельні ринкові ціни на плодову сировину для переробки в Україні є меншими, аніж собівартість вирощування такої продукції, держава має компенсувати господарствам різницю між цими цінами за умови офіційного оформлення поставок плодів на заводи. Потрібен такий самий ринковий механізм, що його застосовують у Польщі, де уряд доплачує садівникам суму, якої не вистачає для покриття собівартості виробництва. Це європейський досвід у сусідній з нами країні.
- Оскільки сьогодні в Україні склалася критична ситуація з підняттям цін на електроенергію для підприємств, а виробництво плодів є стратегічно важливим для продовольчої безпеки країни, садівничі господарства мають бути включені у перелік виробництв, що платять за енергоносії фіксовану пільгову ціну.
У цілому, законодавство України, яке регулює діяльність садівничої галузі, необхідно врегулювати за зразком законодавства ЄС — лише за такої умови вітчизняні садівничі господарства будуть у змозі належно виконати вимоги численних українських фіскальних органів щодо прозорості і законності ведення бізнесу. Адже якщо в Україні діють європейські вимоги до прозорості виробництва, то й закони України мають бути приведені у відповідність до європейських норм.
Садівнича галузь України розраховує на розуміння і співпрацю з боку Держави.
Це звернення прийнято на засіданні Наглядової Ради асоціації «Укрсадпром» (протокол № 1 від 21 січня 2022 р.).
З повагою,
Голова Асоціації «Укрсадпром» Олександр Матвієць
