Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

306

20 липня 2017 року відбулася виробнича нарада Асоціації «УКРСАДПРОМ» «Плодово-ягідне розсадництво. Проблеми та шляхи вирішення». Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.