Фундаментом ефективного саду є якісний саджанець — тема, якою відкрили конференцію «Садівництво та ягідництво: від проєктування до врожаю»

247

Сьогодні, 9 лютого 2022 року в Запоріжжі пройшла науково-практична конференція «Садівництво та ягідництво: від проєктування до врожаю», яку асоціація «Укрсадпром» організувала у співпраці з Запорізькою Торгово-промисловою палатою.

Подія відбулася у виставковому центрі «Козак-Палац» (вул. Перемоги, 70-Б, м. Запоріжжя), і стала одним із заходів у рамках виставки «АгроТехСервіс — 2022», яка у згаданій локації працюватиме протягом 8–10 лютого 2022 року.

Конференцію модерував голова асоціації «Укрсадпром» Олександр Матвієць, й учасники обговорювали проєктування та створення плодових насаджень — у контексті викликів, які ставлять перед галуззю нинішні низькі ціни на яблуко для свіжого ринку.

Оскільки основою ефективного плодового саду є якісний садивний матеріал, представники провідних розсадницьких господарств, що є членами асоціації, розповіли про аспекти виробництва на своїх підприємствах. Усі без винятку наголосили на тому, що маточно-живцеві насадження у їхніх господарствах щороку проходять контроль у державних та провідних європейських сертифікаційних центрах на відсутність вірусів у маточних рослинах.

Так, Михайло Фединець, який представляв на конференції розсадник ФГ «Надія сад», потужності якого розташовані на Закарпатті, повідомив, що господарство нині приймає замовлення на садивний матеріал яблуні й інших плодових культур для садів, які закладатимуть 2023 року. Господарство має власний маточник підщепи М9 для яблуні, а підщепні рослини для інших плодових культур імпортує з Нідерландів на замовлення господарств для конкретних сортопідщепних комбінацій. Також в асортименті розсадника є сертифіковані саджанці павлонії — нової біоенергетичної деревної культури, що швидко нарощує масу деревини і є добрим медоносом. Окрім цього господарство реалізує садивний матеріал магнолії. Для ознайомлення з усім спектром пропонованого ФГ «Надія сад» Михайло Фединець запросив охочих особисто відвідати господарство.

Іван Ярмолюк, що очолює ФГ «Відродження» — товарне садівниче, а віднедавна й ліцензоване плодорозсадницьке господарство з Петриківського району Дніпропетровської області, проаналізував ситуацію на ринку яблука в Україні, й наголосив, що нині, зважаючи на затовареність яблуками застарілих помологічних сортів, садівникам варто поміркувати про сортооновлення своїх насаджень. Ще однією порадою досвідченого садівника було диверсифікувати виробництво плодів у господарствах, додавши до традиційної яблуні також і ділянки з кісточковими.

Як повідомив Іван Ярмолюк, у південних регіонах України, які для виробництва продукції кісточкових найбільше рекомендовані, молоді насадження слід закладати лише восени, інакше стрімка й посушлива весна на дає шансів деревцям прижитися. Оскільки провідні плодорозсадники у ЄС пропонують саджанці кісточкових лише для весняного закладання саду (помірніший і тепліший клімат центральної та західної Європи подовжує вегетацію рослин у шкілках, і їх викопують лише в грудні, коли в саджанців визріє деревина, а в Україні на цей час настає зима, й закладання саду вже неможливе), в українських садах доцільніше використовувати саме вітчизняний садивний матеріал кісточкових.

Аргументом на користь використання в Україні вітчизняних саджанців, на думку Івана Ярмолюка, є й добра адаптованість таких рослин до нашого клімату — на відміну від тих, що вирощені десь на середземноморському узбережжі абощо.

Садівник запросив охочих відвідати потужності ФГ «Відродження», де закладено також і дослідно-демонстраційні насадження кісточкових на основі різноманітних сучасних сортопідщепних комбінацій та за кількома системами ведення крони у дерев.

Ягідний кластер розсадництва в асоціації «Укрсадпром» на конференції представляла Анна Домбровська, співзасновниця сімейного розсадницького підприємства ФГ «Фруктовий сад АТ», що працює в Київській області й спеціалізується на виробництві садивного матеріалу лохини, їстівної жимолості й ожини. Потужність розсадника — понад півмільйона саджанців лохини на рік, у господарстві діє власна in-vitro лабораторія, у якій розмножують садивний матеріал, а нагляд за цим підрозділом ведуть державні карантинні органи України.

Анна Домбровська запросила охочих відвідати розсадник та ознайомитися не лише з потужностями для виробництва саджанців, а й з дослідно-демонстраційними та колекційними насадженнями лохини та жимолості, де використано значну кількість сортів, що вирощуються за різними технологічними схемами. Анна Домбровська наголосила на тому, що в Україні нещодавно став доступним ліцензований садивний матеріал новітніх сортів їстівної жимолості, що дають ягоду із добрими смаковими і товарними якостями (витривалу в торговому обігу), а також повідомила, що ця ягода нині в сезон свого дозрівання стає популярною не лише в національних мережах супермаркетів, а й навіть на полицях невеликих  сільських магазинів, де її охоче купує населення. Зважаючи на це, представник розсадника закликала садівників сміливіше ставитися до залучення нових плодових культур у виробництво.

Йшлося на конференції й про переваги, які дає розсадництву розмноження рослин в умовах in-vitro. Цю тему озвучила Тетяна Шкопинська, працівниця ТОВ «Комплексний АгроСервіс» — біологічної клієнтоорієнтованої лабораторії, що працює в м. Запоріжжі й спеціалізується на оздоровленні та розмноженні рослин за технологією in-vitro. Попри те, що основними клієнтами лабораторії є підприємства, які вирощують сертифіковану сировину лікарських рослин, останніми роками в кейсі ТОВ «Комплексний АгроСервіс» з’явилися надзвичайно вдалі проєкти з розмноження прогресивних підщеп для плодових культур, зокрема й черешні. Тетяна Шкопинська повідомила, що компанія і надалі відкрита до співпраці з розсадницькими садівничими господарствами, та що аргументом на користь проходження плодових рослин культурою in-vitro є не лише їх оздоровлення від вірусів та решти патогенів, а й здобуття маточними рослинами вищої життєвої сили, адже під час розмноження вони перебувають в ідеальних умовах, коли їм не бракує жодного з поживних елементів, і тому усі генеративні й вегетативні органи у них формуються якнайкраще для продуктивного життя.

Підсумовуючи ці виступи, модератор дискусії — голова асоціації «Укрсадпром» Олександр Матвієць проаналізував засади, на яких українські товаровиробники плодів можуть отримати доступ до державної підтримки — компенсації витрат на закладання нових плодових насаджень. А також наголосив на стимуляції державою використання саме вітчизняного садивного матеріалу плодових культур, а в розрізі цього — на важливості вчасної реєстрації в Україні новітніх, популярних на свіжому ринку сортів плодових культур.

Також у рамках першого дискусійного блоку виступив Тарас Минко, очільник інжинірінгової компанії «КЕЛТЕ», садиба якої розташована в Києві, і яка розробляє індивідуальні проєктні рішення для промислового холоду в харчовій галузі, зокрема й для товарного садівництва та ягідництва. Тарас Минко розповів, якими засадами слід керуватися на підприємстві, якщо прийнято рішення створити холодильник для зберігання чи доробки плодів.

Ще одним доповідачем дискусійної панелі стала Еліонора Ністор — менеджер італійської компанії Advice&Consulting. Її виступ стосувався створення в Україні інтенсивних садів черешні за технологією, яку нині використовують садівники Північної Італії. Фахівчиня особливо наголосила на необхідності обладнання таких садів системами накриття що захищатимуть їх від дощу у період дозрівання врожаю (потрапивши під дощ, дозрілі плоди черешні схильні до розтріскування).

Виступи спікерів на науково-практичній конференції «Садівництво та ягідництво: від проектування до врожаю» відбувалися як очно, так і за посередництва сервісу відеоконференцій. За роботою конференції можна було слідкувати також і на платформі Zoom.