Арешт рахунків ягідників: чим обернеться невмотивоване рішення правоохоронних органів для галузі?

216

13 травня 2019 року відбулася прес-конференція «Ягідники VS Генпрокуратура: ризики та наслідки протистояння між бізнесом та правоохоронними органами».

Участь у заході взяли:

  • Юрій Вахель, голова асоціації «Укрсадпром»
  • Ірина Кухтіна, президент асоціації «Ягідництво України»
  • Злата Симоненко, адвокат- АГ «Солодко і партнери»
  • Андрій Білий, голова ФГ «Ніжин Агроінвест»
  • Представники постраждалих господарств-членів асоціації «Укрсадпром» і «Ягідництво України»

Напередодні Великодня ряд підприємств-членів двох галузевих об’єднань виявили, що їх рахунки заблоковані внаслідок накладення арешту відповідно до рішення судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. на задоволення клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Луценка В.В. Як повідомив Ю.Вахель, у ході збору інформації, було з’ясовано, що накладено арешт на рахунки 25 підприємств ягідного сектору, які, відповідно до кримінального провадження, начебто були пов’язані з посадовими особами державної компанії «Укрспецекспорт», зокрема, Бондарчуком С.В. і були частиною схеми виведення коштів держкомпанії на офшорні рахунки. Згодом стало відомо про накладення цими ж суддею та прокурором арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування цього податку. Відповідно до документів, кримінальне провадження відкрито щодо злочинів, вчинених до 2014 року.

Ю. Вахель, зауважив, що зараз відбувається діалог з ГПУ, результатом якого має бути виправлення помилки в юридичній площині. Якщо цього не відбудеться, постраждалі компанії готові захищати свої права та інтереси усіма дозволеними Конституцією України засобами – висловлення протесту діям правоохоронних органів, пікетування, демонстрація своєї громадянської позиції.

«Постраждалі господарства подали відповідні клопотання про скасування цього рішення. Але, враховуючи завантаженість судів після реформування судової системи, їх розгляд може тривати більше місяця, тобто за цей час господарства будуть не просто заблоковані, а доведені до банкрутства, – наголосив голова асоціації «Укрсадпром». – Крім того, держава у 2017 році відновила підтримку галузі в рамках бюджетної програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», проте діями одного слідчого, який, очевидно, до кінця не розуміє наслідки свого рішення, цю підтримку фактично зведено нанівець».

У свою чергу, президент асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна зауважила, що дії правоохоронних органів мають ряд негативних, як короткострокових, так і довгострокових наслідків. В першу чергу, господарства можуть втратити цьогорічний врожай. Але через відсутність належного догляду за насадженнями у майбутньому існує ризик втрати плантацій. Іншим наслідком є відтік робочої сили і, як наслідок, новий виток трудової міграції.

«Наших фахівців чекають у Польщі, Німеччині та інших країнах, де розвинуто садівничу галузь. Якщо вони зараз туди поїдуть, то вже не повернуться в червні, коли починається збір врожаю», – застерігає очільник галузевого об’єднання ягідників.

Поділяє цю думку і голова ФГ «Ніжин Агроінвест» А. Білий, який зауважив, що ягідництво – єдина галузь яка може швидко створювати робочі місця на селі, оскільки потребує значної робочої сили. «Для обслуговування 40 га плантацій в період збирання врожаю, потрібно понад 300 осіб», – зауважив керівник постраждалого господарства.

Оскільки господарства не можуть скористатися своїми коштами для оплати послуг електропостачання та закупівлі необхідних МТР (ЗЗР, добрив, ПММ тощо), існує ризик порушення технологічного циклу вирощування, і найважливіше – припинення поливу насаджень.

Крім соціальних та економічних, існують і репутаційні ризики – вже зараз деякі господарства несуть збитки через неможливість виконання своїх контрактних зобов’язань щодо строків поставки своєї продукції, внаслідок чого отримають повідомлення від контрагентів про накладання штрафів. Страждає репутація не тільки господарств, а й країни в цілому. Україна – молодий гравець на світовому ягідному ринку і ще має завойовувати своїх покупців.

«Ми з’явилися на світовій ягідній мапі лише 4 роки тому, почали стрімко зростати, але нам ще треба завойовувати свою репутацію. Але як можна працювати з країною, де будь-яке підприємство може бути заблоковане і виконання договору піде під статтю «Форс-мажор»? і найголовніше – професійних господарств, які займаються ягідним бізнесом, в країні близько 150, заблоковано діяльність 25, тобто майже четвертої частини галузі! При цьому половина заблокованих господарств створені після 2015 року, тобто задовго до вчинення злочинів щодо яких відкрито кримінальне провадження», – Наголосила І. Кухтіна.

Також, як зауважив А. Білий, господарства мають кредити, які вони зараз не можуть обслуговувати. «Я вже отримав лист з банку про повернення кредиту, який ми брали під будівництво холодильників. Наразі ми не можемо виконати свої кредитні зобов’язання і я не уявляю, яким чином ми врегулюємо це питання – всі кошти витрачені на будівництво камер зберігання і замороження. Сьогодні ми єдине підприємство із замороження ягід в Київській, Полтавській, Чернігівській і Сумській областях. Але ще місяць очікування вирішення проблеми ми не зможемо пережити!», – додав А.Білий.

Юридичну оцінку ситуації надала адвокат АГ «Солодко і партнери» Злата Симоненко. За її словами, у даному випадку йде атака на секторальний бізнес.

«Незважаючи на багаторазові обіцянки ГПУ, що вони не будуть зловживати своїм службовим становищем і не будуть атакувати бізнес безпідставно, наразі ця справа є підтвердженням того, що ГПУ не виконує своїх обіцянок. Ухвали є цитуванням КПК України без виключної мотивації. Взагалі не зрозуміло, яким чином суб’єкти долучені до даного кримінального злочину. Кожне судове рішення має бути вмотивоване – так вимагає КПК, але цю вимогу порушено Печерським судом. Не можливо вказувати 20 суб’єктів і не вказувати, який зв’язок вони мають з головною підозрюваною особою в рамках цього кримінального провадження. Також не має підстави арешту саме цих коштів. Дане питання треба піднімати на вищий рівень. Є рада бізнес-омбудсмена, треба звертатися туди, щоб захистити свій бізнес», – зауважила З. Симоненко.